Вишиванка і чому я переношу її на свої прикраси

Вишиванка це вишита сорочка, яку в Україні носять уже століттями. Її вирізняє не сам факт вишивки, а те, що вишивка має власну граматику.

Ромби говорять про оброблену землю. Ламані лінії про воду. Восьмипроменева зірка один із найдавніших візерунків, що повторюється, і зустрічається у вишивках задовго до того, як хтось узагалі почав про них писати. Кольори теж не випадкові: у центрі країни переважають червоний і чорний, і в кожному регіоні своє поєднання.

Перенести це на прикрасу означає вирішити, що зберегти. Я зберігаю геометрію, бо саме вона несе значення, і дозволяю собі змінювати палітру: та сама сітка візерунка у лавандовому кольорі перестає бути святковою прикрасою і стає тим, що можна носити у звичайний вівторок.

Я роблю це не з ностальгії. Я роблю це тому, що візерунок, який пережив сотні років без змін, заслуговує й далі жити, навіть якщо тепер він висить у вусі. Ці прикраси зібрані в розділі українська спадщина.